Протягом століть млини, розташовані вздовж Зальцбаху, були єдиним місцем проживання на території сучасного району. Поряд з корчмами та тавернами вони були одними з найважливіших підприємств міста в середньовіччі. З 1842 року біля Ноймуле на сучасній вулиці Майнцерштрассе за проектом архітектора Ойгена Яна почали будувати перші заміські будинки. У наступні десятиліття з'являлося все більше вілл, особливо на схід від Бірштадтер-штрассе та на Франкфуртській вулиці. У 1870-х роках вілли також будували навколо алеї Бібріхер.

З розширенням міста на схід, за межі так званого історичного п'ятикутника, у другій половині 19 століття почалося будівництво вілл і таунхаусів. Трохи пізніше, між 1880 і 1890 роками, були побудовані центральні об'єкти, такі як лікарня Святого Йосипа, електростанція, газовий завод і скотобійня. Головний залізничний вокзал був завершений у 1906 році і став важливим вузлом у розвитку міста. За ним з'явилися Муніципальний музей (нині Вісбаденський музей), школи та приватні будинки.

До початку 20-го століття на Шерштайнер Берґ було лише кілька будинків. Після 1900 року почалася активна забудова багатоповерховими житловими будинками на південь від Рінгштрассе. За короткий проміжок часу тут було збудовано школу Гутенберга, Державний дім, протестантську церкву Лютера та католицький костел Святої Трійці.

У 1908 і 1909 роках південний цвинтар було закладено далеко за межами забудови. Поблизу нього було збудовано житловий масив Шварценберг. Починаючи з 1930-х років, на північний схід від Зіґфрідштрассе (нині Зіґфрідрінг) з'явилися нові житлові райони, забудовані на північному сході.

У 1950-х роках відбулася одна з найбільших житлових забудов у районі. Були побудовані багатоквартирні будинки, вілли та окремі будинки. У наступні десятиліття були реалізовані важливі масштабні проекти, серед яких Міністерство внутрішніх справ, адміністрація військового округу, головний поштамт (який згодом був знесений), нова будівля головного державного архіву на Мосбахерштрассе та численні інші урядові будівлі, такі як урядовий центр на Шерштайнер Берг, який зараз перебуває на стадії реконструкції.

Восени 1954 року завершилася перша черга будівництва великого американського житлового масиву на острові Хайнер-Берг. Тут було збудовано майже тисячу квартир для військовослужбовців окупаційних військ. Це призвело до помітного полегшення житлової ситуації в місті в цілому, оскільки будинки, раніше конфісковані американською армією, були знову звільнені. До 1990-х років американська присутність залишила свій слід у районі, зокрема, через Вісбаденський медичний центр (сьогоднішній поліцейський відділок на Конрад-Аденауер-Ринг), який був відомий на весь світ завдяки лікуванню поранених на війні.

Перед багатьма будинками є камені спотикання - невеликі латунні дошки, вмуровані в землю, з іменами колишніх мешканців. Вони нагадують про людей, які були вбиті за часів націонал-соціалізму.