Левенталь, Герхард

Журналіст

народився: 08.12.1922 в Берліні

помер: 06.12.2002 у Вісбадені

Син єврейського торговця, Левенталь був змушений покинути школу в 1938 році і вивчився на оптика. Він та його батько були на короткий час ув'язнені в концтаборі Заксенгаузен, але були звільнені завдяки впливовим родичам. Його дідусь і бабуся загинули в концтаборі Терезієнштадт. Сам він вижив на оптичній фабриці в Берліні, яка була життєво важливою для воєнних дій.

Після закінчення війни він закінчив середню школу і в 1946 році почав вивчати медицину в тому, що пізніше стало Університетом Гумбольдта у Східному Берліні. Він рішуче опирався кооптації до комуністичної партії СвДП. Після нападів і погроз через таку позицію він виїхав до Західного Берліна і став одним з перших студентів новоствореного Вільного університету (FU).

Свою першу роботу він знайшов як репортер і заступник директора програм в RIAS в Берліні, а потім п'ять років працював в ОЕСР в Парижі. 1963 року він був прийнятий на постійну роботу на телеканал ZDF, де він представляв "ZDF-Magazin" до кінця 1987 року. Його головною темою були порушення прав людини в НДР, які він пристрасно та їдко викривав. Це принесло йому репутацію невблаганного "антикомуніста". З іншого боку, для західнонімецьких лівих він був неперевершеним консервативним подразником, особливо з огляду на його дедалі критичнішу позицію щодо Ostpolitik Віллі Брандта. Будучи на пенсії, він продовжував публікувати свої погляди в правоконсервативних виданнях (наприклад, "Junge Freiheit" і "Deutschland-Magazin").

Левенталь був членом "Союзу вільної Німеччини" та "Консервативної дії", а також входив до опікунської ради "Інституту консервативної освіти". Він був почесним головою конгресу "Мужність заради етики" та головою "Фонду Німеччини".