Протягом багатьох років Майя Смрекар присвятила себе дослідженню стосунків з нелюдськими суб'єктами. Її роботи працюють на стику мистецтва, науки і технологій, проте погляд словенської художниці на "іншого" ніколи не є відстороненим і холодно-аналітичним, а завжди характеризується глибокою емоційною заангажованістю.

Виставка фокусується на особистому відбитку Майї Смрекар та емоційному досвіді роботи з її тваринами-колаборантами. Виставка створена в пам'ять про собаку Майї Смрекар, Аду, яка померла на початку літа.

В рамках гранту Follow Fluxus Майя Смрекар розробила нову роботу, яка пов'язана з її інсталяцією та довготривалим перформансом 2018 року "Opus et Domus". У ній художниця пряде пряжу з власного волосся та волосся своїх собак Ади і Байрона. Тепер Смрекар використовує цю пряжу для вишивки, яка відображає її розширене розуміння сім'ї та материнства. Прядіння і вишивання стають метафорами амбівалентної жіночої роботи з догляду, за допомогою якої Смрекар ставить під сумнів соціальну і політичну інструменталізацію жіночого і нелюдського, тваринного тіла.